Може поїдемо в Карпати!!!

ну то їдем на лісапєді
в мене нема ні палаток, ні спальників, ні навіть похідних шкарів толкових
я чистокровний матрасник, мені треба шоб була кровать, унітаз і душ

 

Головне щоб паляруш був як матрас

 

Не москаль а толковий Українець, який в той час пока ми там піздуна будем ганяти бориться з москалями.
Я до того, що за мною вже приходили з військомату і незнаю де буду в пятницю: на зїзді чи де інде?

 

Замість душу - потічок, а унітаза - кущі. Рамантіка!!!

 

Поправлю трошки, льодяний потічок, в якому кістки ломить, а "тоті самі штуки" скручуються до розмірів лісових горішків, а в кущах тихо мирно може спати, або полювати якась гадина, яка може за ті самі горішки і куснути. Хоча, як їздили в гори, то жодного разу не брали ніяких доміків, палатка, під низ соснові гілки, трохи тисне в опу, але то гори, а не хата, так і має бути, по 2 години перезмінка біля вогня, за вечір пів ящика горівки на 6 і нікого не взяло... На другий день мусіли ще пів ящика докупити. Чисте повітря, відпочинок... Плюсів значно більше, як незручностей)

Отправлено с моего Inspire 4G через Tapatalk

 

Розкажу одну історію з життя. Був то місяць травень, перші числа. Ми були в поході по Чорногірському хребту. В горах снігу валом... Першу ніч ми ночували на озері Бребенескул - найвищому озері в наших чарівних Карпатах, висота 1801 м. Середня денна температура була +15-17, вночі було -2. Озеро ще було повністю покрите льодом. Але, були такі справжні козаки, які не побоялися, прорубали собі ополонку і в цій крижаній воді купалися. І нічого їм там не покрутилося.... Правда потім трохи і гурівки мусіли пити...:D

А до цього є ще одна історія. Їздили ми якось теж в гори на змагання зі стрільби. Теж ночували в палатках...ля-ля-тапаля....ну і наступного дня, коли спускалися вже до машин, по дорозі зустріли гуцула який питався хто ми, що тут робимо....де ночували...Ну ми йому і розказали, що ночували там-то і там, в палатках. Гуцул задумався спочатку а потім сказав "Ну ви і відважні...". На наше запитання "Чому?" він скромно відповів: "Та просто 2 дні тому в тих краях ведмідь дятька роздер..." Ми мовчки переглянулись...... І отоке буває. Але не зважаючи на це все, гори-це класно! Надіюсь своїми історіями нікому не відбила охоти до поїздки :D Навпаки - хочу заохотити народ до таких походів...адже

 

минулого літа їздив за дуже цікавим маршрутом

 

Скільки часу зайняло і який кілометраж накатав? Чим цікавий маршрут? До чого готуватись тим, хто захоче повторити?

 

До зомбі апокаліпсису!

 

Їздив цього року на травневі свята ось за таким маршрутом:



Загальний кілометраж вийшов десь в районі 800 км +/-. Дорога була терпима для кватри, але і іншими машина можна було проїхати (було пару місць де було тяжко), але в загальному було нормально. Вся дорога була в основному, щоб подивитися на водоспад "Шипіт" (на карті виділено), озеро "Синевир", міста Мукачево і Ужгород (Ужгород весною дуже гарний якщо гуляти по набережній річки). Поїздка зайняла два дні, їздив з малою дитиною, перший день був: Львів-Шипіт-Синевир-Мукачево (там переночував в готелі), другий день Мукачево-Ужгород-Львів.

В загальному поїздка була цікавою і пізнавальною. Рекомендую цей маршрут.

 

Їздила минулої неділі Львів-Шипіт-Ведмеді-Синевир-Скелі Довбуша
Гарно