Різні трафунки на дорогах

Повністю підтримую McAr,
Якщо комусь набридло своє життя будь-ласка пляшку і в ліс ганяти між деревами в негрибний сезон, а випившим по дорогах загального користування зась, думаю мене зрозуміцють особливо ті в кого є діти і дружини

 

Сівши пяним за кермо останнім він може бути не тільки для пяниці, а й для інших зовсім не винних людей!!!
Помоєму, випадок у Харкові мусив би чогось навчити!

 

Трагедія
http://ua.proua.com/news/2009/05/08/101453.html

35-річний журналіст Ігор Пелих, який вів програму «Галопом по Европам» на телеканалі ICTV, загинув через дорожньо-транспортну пригоду на проспекті Перемоги в Києві.

 

Дуже шкода
Прікольний був ведучий!!!!!

 

Привіт усім! Ця тема начебто вичерпала себе у 2009 році, але я би хотіла її продовжити.
По-перше, перечитала уважно всі дописи тут і щиро тішуся, що є така братія, яку трафляє наглість на дорозі.
По-друге, тішить також те, що спокійно і впевнено стримуєте один одного навіть від хамства на форумі. Бо на дорогах, часом, справді бракує нервів, і людям здається, що можна зайти в інтернет і пообзивати і вишикувати всіх, кого не вдалося на дорозі.
По-третє, НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ, райзуючи вулицями Львова, щоразу більше переконуюся: якщо не почнеш сам нагліти, то шанси проїхати потрібною дорогою, звернути у свій поворот чи перелаштуватися в іншу смугу в тебе різко падають.
Шляк трафляє наглий і хочеться щось зробити, щоби змінити ситуацію.

Повністю погоджуюся, що часом бувають форс-мажорні обставини, коли мусиш гнати поперед батька в пекло. Але ж не у всіх нараз! Таких наглих я намагаюся вчити, перегороджуючи дорогу своїм Т5. Помагає. Один такий на тойоті попався у Стрию - хотів втиснутися перед усіма на залізничному переїзді. За це потім ще кілометрів десять оглядав мої габарити в себе перед носом. Але щоразу частіше, як бачу таке хамство на дорозі, стараюся просто підкрутити голос в динаміках і спробувати відпружитися. Можливо, мій спокій буде кращим вчителем.

Що мене дуже турбує - зависоко наставлені фари (майже поголовно!!!) :wacko1: Ніякі очі не витримують, ніякі окуляри не допомагають. Навіть коли їду в районі Перемишля, то без проблем вичисляю "своїх", навіть вночі. Після якихось 600 км дороги по Україні приїжджаєш до хати, як крілик-альбінос (з червоними очима).

Друга справа: може я не в курсі якихось нововведень, може не знаю неписаних правил, то дуже прошу просвітити. Чому, коли вночі хтось виходить на обгон ззаду, то врубає дальні фари, а ти - хоч у фосу!!!

Зате, коли падає дощ, похмуро, сутінки... мало хто в Україні включає ближнє світло. Виходиш на обгон, рівняєшся з тим, кого обганяєш, і тоді раптом бачиш, що тобі назустріч пре якийсь Летючий голландець без розпізнавальних знаків. Тиснеш газ... Плечі мокрі, волосся дибки, і тільки глипаєш в дзеркало, чи мала на задньому сидінні спить і чи не бачила того жаху. Я їжджу на ближньому постійно, бо вважаю, що це безпека моя і моїх пасажирів. І буду так їздити незалежно від записів у ПДР.

 

До Адміна:
чи можу довідатися, чому ця тема потрапила в колектор? Невже питання того, як ми їздимо по дорогах, настільки відстійне? Чи може створити нову тему, щоби звернути увагу на нього?