Варто сказати, що вже в перший день ми знайшли для себе "свій" ресторанчик. Він сховався в затишному подвір"ячку, біля нього не було спеціально навчених хлопців, які безпомилково натренованим оком визначали, до якого народу ви належите, і запрошували вас зайти ВАШОЮ рідною мовою. "Наш" ресторанчик ніби сховався від міського гамору, а готувала в ньому сама власниця. Вона просто ошелешила нас, коли витягнула з відра живу рибину і при нас її почистила, випатрала і приготувала тут же, на грилі. Ми сказали привітній господині, що затримаємося тут на тиждень і хотіли би щодня спробувати щось іншого з місцевої кухні. Треба було бачити, яке різноманіття страв вона нам пропонувала! І жодного дня жодне блюдо не повторилося! А щоразу після обіду кожна з нас отримувала від господині чарку ракії, зробленої за її власним рецептом. На прощання господиня подарувала нам чвертку своєї ракії. Мушу сказати, що такої смачнющої і запашної ракії ми вже більше ніде й ніколи не попробували. Задля справедливости, слід зауважити, що харчування в Хорватії дуже недешеве. Обід ми завжди їли у "своєму" ресторанчику, і він виносив нам 220-250 грн. на особу. Але зраненьку і пізно ввечері навіть не хотілося вилазити до міста, тому готували щось із заздалегідь куплених продуктів. Звичайно, якби ми їхали тепер, то в багажнику у нас знайшлося б 2-3 палички сухої ковбаси, якийсь твердий сир, крупи, а, може, навіть і міщатко бульби... хтозна... Знаю точно, що лишнім би не було! Але дуже раджу, де б ви не були в Хорватії, знайти ресторан "зі своїм кліматом" і обов"язково смакувати місцевою кухнею. Відміряний для Каменяка час просівся, як крізь пальці пісок... І, залишивши там кавальчик свого серця, ми з прикрістю помили Карусю ласкавом наданим господарем шлангом і почали повертатися до України. Але ж ми все ще були у відпустці! Тому вирішили на зворотній дорозі подивитися ще стільки, скільки було можна. Тому з Премантури ми поїхали до великого міста Ровіньй. Ровіньй, як і більшість міст Істрії, має дуже виражений італійський характер, хоча музику тут всюди слухають місцеву. Дуже раджу, як сувенір, привезти з Хорватії пару дисків з їхньою музикою. Чим більше її слухаєш, тим більше розумієш, про що співається. І приходить такий момент, що здається, ніби ти розумієш кожне слово. А слова цікаві - і про кохання, і про тяжку працю, і про "мала я мужа пияка". З Ровіньй ми поїхали до найменшого міста на світі - Гум, де мешкає всього 21 особа! До Гуму вела "стежка глаголиці" - вузюсінька дорога, де неможливо розминутися двом автам (але мусили-смо!), обабіч якої стоять різні будівлі і пам"ятники, так чи інакше пов"язані з глаголицею.
Саме місто Гум - мініатюрне, але має свій клімат, і западає в пам"ять. З Гума ми рушили на Рієку, а там - автострадою до Загреба і - знову на Угорщину. У Хорватії водіям раджу обов"язково поїздити Ядранкою - старою трасою понад морем. Краєвиди - надзвичайні і адреналін гарантований. Попри те, що, як сувенір, ми привезли славнозвісну сіль з острова Паг, на самий острів їхати не ризикнули. Забагато вже на форумі Кроманіяків начиталися про шалених місцевих водіїв, які серпантинами шаліють, як у нас місцеві "шумахери" бруківкою. Знаю, що багато хто місцем своїх щорічних відпочинків обирає острів Крк. Але вище я вже казала, що моя компанія любить ходити в розвідку... Тому ми не їдемо там, де всі. Тому не всім можуть сподобатися ті місця, в яких буваємо ми. Але нам там добре! Поверталися ми через Угорщину знову понад Балатоном, але цього разу вже його південним узбережжям. На Балатоні не затримувалися - як на мене, болото болотом. А зупинилися на термальних водах у Гевіці (Хевіс). Вода там збагачена (чи як краще окреслити) торфом, тому вона просто тягне на дно. Там усі купаються з кругами і різними пінопластовими і пінковими причандалами - нарукавниками, дошками, палицями і теде. Вода має +29С і досить приємна на дотик. Курорт розбудований і дуже-дуже підлаштований під туриста. Тому там ми надовго не затрималися, а попрямували до Будапешта. З Будапешта автострадою - Берекшурани - Мукачеве... І тут закінчилася наша відпустка Ой, щось я розтеклася мислію по древу... Вибачайте, якщо когось занудила. Якщо комусь моя розповідь була придатною - тішуся. Потім, якщо схочете, можу розказати і про інші місця, в яких побувала моя гоп-компанія. Дякую за увагу, якщо хтось дочитав до кінця
Дуже сподобалось. Все, наступного року поїду по "п'ятах", тре собі то роздрукувати. Хто може допомогти з шенгенськими туристичними візами для всієї сімї?
Не поспішай - хорвати практично кожного року щось нове творять з своїм візовим законодавством От цього року на сезон вони ввели обов"язковими свої національні візи, які передбачають транзит, наприклад по тій же Угорщині. Правда шенгенська віза набагато зручніша, так як тебе ніхто не лімітує у часі, який ти можеш провести у країні транзиту. Але в випадку наявності шенгенвізи (зараз говоримо про поїздку до Хорватії, виходячи з сьогоднішніх реалій), вона повинна бути 2-ох разовою або просто "мульти".
З 1 квітня Хорватія ввела для українців візовий режим. Нововедденя пов’язане з тим, що з липня 2013 року Хорватія вступає до Євросоюзу. З 07.06.2013 р. діє спрощений порядок подачі документів на оформлення туристичної візи до Хорватії. * Необхідні документи для оформлення візи: - Заповнена анкета - 1 фотографія 3,5 х4, 5 см - Закордонний паспорт В період з 1 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року, усім іноземцям, що є власниками шенгенських дозволів не потрібна додаткова (хорватська) віза для в’їзду в Хорватію і короткотермінового перебування. Іноземці, які є власниками: дозволу на проживання виданого в одній з країн членів Шенгенського простору, шенгенської візи типу C, довготривалої візи типу D, яку видала одна з країн членів Шенгенського простору, тимчасово не потребують візи для в’їзду в Республіку Хорватію і короткотермінового перебування, або для перетину державного кордону Республіки Хорватії. Наведені Шенгенські дозволи повинні бути дійсними і на момент виїзду з Республіки Хорватії та давати право на в’їзд до Шенгенського простору. ПРИМІТКА: Під дію цього рішення не підпадають власники шенгенських віз з обмеженою територіальною дією (visa with limited territorial validity = LTV viza), котрі є дійсними лише на території країни члена, яка цю візу видала, або на території декількох держав, але не в усьому Шенгенському просторі.
Привіт всім! Зараз відпочиваю з сім"єю в Болгарії. Виникла ідея поїхати на екскурсію та за покупками в Туреччину. Цікаво було б почитати, чи їздив хтось так, куди варто їхати (зараз інших варіантів крім Стамбула (350 км) на маю), яка взагалі тепер ситуація в Туреччні (політична)?
Оскільки на море не їдем, хочеться спробувати Карпати. Хто був, зорієнтуйте по регіонах, базах, цінах. Цікавить басейн зокрема, але не конче ))
Можете підняти мене на сміх, але в горах я відпочиваю в курній хаті без туалету. У всіх решта місцях - нюхаю какофонію дорогих/дешевих/підробних/оригінальних парфумів і милуюся розпальцьовкою рагулів. А тільки в такій хаті, як вище, я можу відпочити. От ще би туалет - і був би істинний рай на землі!
А мені найбільше подобалось, коли мінімум зайвого. Палатка, кущі/ дерева, річка і більше нічого)) Але від коли жінка/діти, то цього року теж шукаю базу, аби з "умовами". Отправлено с моего Desire HD через Tapatalk
Та, це сам кайф! Нема нічого кращого, коли на висоті н-ну к-ть км. над рівнем моря ти сидиш під самим небом, милуючись сходом сонця, красою гір і попиваєш ранкову каву зі запохом диму ї хвої... Зараз в Буковелі зробили озеро з пляжем. Як варіант і гори і море
Ми любимо їздити в Славськ в приватні доміки і хочу вам сказати - красота! Всі умови, не дорого, розклад такий: в день погуляти гори, ріка, позягаряти (полежати і полазити) ввечері шашлики, можна шось випити і виспатись! =))) Зранку можна дальше гуляти, є хатки з басейнами, можна поїхати кудись дальше наприклад в Мукачеве, минулого року так відпочивали: приїхали в Славськ поселилисьна добу, полазили, були на Захар Беркуті, на ріці, ввечері шашлики, виспались зранку встали - поїхали на Закарпаття, Мукачеве, замок Паланок, можна і тамзаночувати і поїхати ще в Берегове =)) Класний сайт Карпати інфо можна знайти море пропозицій починаючи від хаток закінчуючи базами в любому міці =)
а я скажу, що класно там, де є хороша компанія. все решта фігня. от їду цього року втрьох(я, жінка і малий), а компанії нема
А ще немає німців, циганів, ефіопів, американців, акул.... а ще як зустрінеш українця не донецького.... то два дня п'єш.
О то правда.....)) Були в Болгарії, удвох з дівчиною, того року, німці і москальня то ппц.... самі бухаючі і самі бидлячі були, проте, під кінець відпочинку, в готель по сусідству поселилась пара (також хлопець і дівчина нашого віку) - суперово провели останні пару днів, скажемо так, наших, галичан, не гріх зустріти і признатись шо ми їх знаємо)
Буває і навпаки... Соромно за тих людей, що вони з твого міста (села), а поводять себе гірше свиней... В основному їздили на відпочинок в Херсонську область (узбережжя Чорного моря), Крим. Якщо б була можливість, не відмовився би поїхати кудись за кордон на відпочинок.
На море цього року не поїхав , довго планував свою відпустку ,разом з коханою зупинились на відпочинку в с.Старая Ушиця на Дністерському каньйоні, в приватному будиночку, сама дорога від м.Львова зайняла 340км+- но дорожне покриття це просто жахіття, сама дорога кожна яма і шлях яким вів навігатор , навіювало думку чи взагалі ця затія з поїздкою була правельна. Але приїхавши в Камянець-Подільск погулявши по замкам всеж таки ця дорога цього вартувала щоб побачити цю красу.Приїхали в с.Старая Ушиця , розмістившись в номері відпочивши від дороги, я все в голові думав як мені провернути справу ,а справа полягала в тому, на відпочинок поїхали разом і залишити дівчину саму в номері , а самому поплисти на рибалку якось негарно, 2 кохані справи , хобі і кохана і цей вибір в якусь сторону дуже мене мучив. Звечора посмаживши реберця повечеряли, взнавши в господарів ситуацію по лящу по білій рибі по кльову, інформація не втішила, лящ не попадався навіть і на сітку. Віра в успішну рибалку не покидала мене ні на хвилину. Взяв в оренду лодку 25грн за добу, зваривши саляпінську кашу, в 4годині ранку надумав поплисти половити, проснувшись від звуку будильника, не спішно одягнувся вийшов на двір і зрозумів, що нікуди я не попливу, злива блискає а в темноті на хвилях з течією і вітром самому плисти, не додало мені інтузіазму. Вернувся ліг досипати. В день поїхав на Бакотський скальний монастир. Святе місце, зверху на площатці огляду , такий краєвид дух захоплює.Погулявши по туристичних доріжках, які ведуть до 3 джерел , кожне джерело має лікувальні властивості. Вирушили їхати назад на базу. Розумію що каша вже зварена і довго вона не простоїть всеж думаю попливо попробую половити на вечірній кльов.Приїхав росклався, по маркеру закормив кашою і глуш, ні покльовки ні дрібноти, почав робити різні експеременти, як з наживкою так з кормом, і знайшов , на клубнічний діп класно клювали підлящики,плотва незнаю чи діп чи на закорм вже і сама рибка прийшла но почав активно ловити і в надії що підійде лящ, ляща так і не побачив хотілось сидіти цілу ніч , нажаль інша моя пристрасть чекала на іншому березі. Отже замаскувавши всю оснастку по заду в кущах поплив. Зранку знову приплив на те саме місце і такий самий результат. Загалом відпочинок душевний вдався, дуже класно відпочив ,цивілізація мінімальна ,дика природа ,телефон мовчав 4доби і час дуже швидко пролетів , на остані 2дні приїхав друг з жінкою попили горілочки зварили юшку посмажили шашличків , поспівали українських пісень ,в останій вечір в зливу голяком покупались в дністрі. Довольні з купую емоцій, з втомленими обличями вернулись додому.По дорозі погуляли ще по Тернополю по набережній озера. Додаю відео звіт надіюсь вам сподобається гарного вам перегляду. Доречі якщо ви любитель риболовлі і маєте акаунт на ютубі підписуйтесь!!! http://www.youtube.com/watch?v=_fK-BT0k-s8&list=UU0KBQApH2zlmdu9kerDFQMA